Термінологічний словник
Автоматизоване робоче місце (АРМ) – професійно орієнтований комплекс, що включає в себе технічні й програмні засоби, інформаційне й методичне забезпечення для вирішення завдань користувача безпосередньо на робочому місці в режимі діалогу з електроннообчислювальною машиною (ЕОМ).
Адаптація – це біологічна функція стресу, яка забезпечує захист організму від загрозливих та руйнівних впливів, як психічних, так і фізичних.
Аналітичний метод нормування праці – метод нормування праці, що припускає розчленовування операції на складові елементи і дослідження факторів, які впливають на тривалість виконання кожного елемента.
Антропологія – наука про походження й еволюцію людини.
Антропометрія – система виміру людського тіла і його частин, морфологічних і функціональних ознак тіла.
Антропометричні фактори – забезпечують відповідність структури, розмірів устаткування, оснащення і їх елементів структурі, формі, розмірам і масі людського тіла, відповідність характеру форм виробу анатомічній пластиці людського тіла (фактори, що визначають ергономічні вимоги).
Атестація робочих місць – комплексна перевірка їх на відповідність технічним, економічним, організаційним та соціальним вимогам.
Безпечні умови праці – умови праці, за яких дія шкідливих і (чи) небезпечних виробничих чинників на осіб, що працюють, виключена або рівень їхньої дії не перевищує встановлених нормативів.
Біоніка (відприкладна наука про застосування в технічних обладнаннях і системах принципів організації, властивостей, функцій і структур живої природи, тобто форми живого в природі і їх промислові аналоги.
Біомеханіка – розділ природничих наук, що вивчає на основі моделей і методів механіки, механічні властивості живих тканин, окремих органів і систем, або організму в цілому, а також механічні явища, що відбуваються в них.
Важке стомлення - крайній варіант фізіологічного стану, що граничить з патологічними формами реакції.
Внутрішнє планування робочого місця – раціональне розташування технологічного оснащення, інструментів у шафах, тумбочках, предметів праці на робочому місці.
Гігієнічні фактори – визначають вимоги до освітленості, газового складу повітряного середовища, вологості, температури, тиску, запиленості, вентиляції, токсичності, напруженості електромагнітних полів, різним видам випромінювання, радіації, шуму, ультразвуку, вібрації, гравітаційному перевантаженню й прискоренню (фактори, що визначають ергономічні вимоги).
Дизайн (від англ.Design – проектувати, креслити, задумати, а також проект, план, малюнок) – діяльність з проектування естетичн их властивостей виробів (художнє конструювання), а також результат цієї діяльності.
Дизайнер – художник - конструктор, людина, що займається художньо - технічною діяльністю в різних галузях (у тому числі архітектор, проектувальник, ілюстратор, дизайнер плакатної та іншої рекламної графіки, веб-дизайнер.
Динамічні антропометричні ознаки – це розміри, вимірювані при переміщенні тіла в просторі. Вони характеризуються кутовими й лінійними переміщеннями (кути обертання в суглобах, кут повороту голови, лінійні виміри довжини руки при її переміщенні нагору, убік). Ці ознаки використовуються при визначенні кута повороту рукояток, педалей, визначення зони видимості.
Дисципліна праці – обов'язкове для всіх працівників підпорядкування правилам поведінки, визначеним відповідно до чинного Кодексу законів про працю, інших законів, колективного договору, угод, трудового договору, локальних нормативних актів організації.
Інженерна психологія – галузь психології, що досліджує процеси й засоби інформаційної взаємодії між людиною і машиною, а також технічними засобами автоматизації. Найважливішими складовими її стали процеси сприйняття й переробки оперативної інформації, прийняття рішень в умовах обмеженого часу, росту ціни помилкових дій.
Когнітивна психологія (лат.Cognitio«знання») – розділ психології, вивчаючий когнітивні, тобто пізнавальні процеси людської психіки. Дослідження в цій області звичайно пов'язані з питаннями пам’яті,уваги ,почуттів,представлення інформації,логічного мислення,уяви, здатності до рішень. Багато положень когнітивної психології лежать в основі сучасної психолінгвістики. Висновки когнітивної психології широко використовуються в інших розділах психології, зокрема соціальної психології, психології особистості, психології освіти.
Метод плоских манекенів – полягає у використанні плоских моделей людини (з точним дотриманням дійсних пропорцій). Манекени звичайно виконуються в натуральну величину, а також у масштабах 1:5, 1:10.
Морфологія – наука про форму й будову організмів.
Наукова організація праці (НОП) – процес удосконалювання організації на основі досягнень науки і передового досвіду. Терміном «НОП» характеризують звичайне поліпшення організаційних форм використання живої праці в рамках окремо взятого трудового колективу (наприклад, підприємства) або суспільства в цілому.
Об'єкт дослідження ергономіки – взаємозв'язок людини із предметним світом у процесі трудової й інших видів діяльності.
Оптимізація – вибір найкращого (оптимального) варіанта з безлічі можливих.
Перевтома – це сукупність стійких несприятливих для здоров'я працівників функціональних порушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми.
Перцентиль – сота доля обсягу обмірюваної сукупності людей, якій відповідає певне значення антропометричної ознаки. Площа, обмежена нормальної кривій, ділиться на 100 рівних частин, або перцентилей. 95-й перцентиль, відповідає найбільшому значенню ознаки; 5-й перцентиль, відповідний до найменшого значення ознаки; 50-й перцентиль, відповідає середньому арифметичному значенню ознаки М.
Праця – цілеспрямована, усвідомлена, універсальна й організована діяльність індивіда, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб.
Предмет ергономіки – конкретна трудова діяльність людини, що використовує машини.
Професія – рід діяльності (занять) людини, яка володіє певними теоретичними знаннями і практичними навичками, отриманими в результаті професійної підготовки, а також досвіду, що дозволяє кваліфіковано виконувати цей вид робіт.
Професіогра́ма ( від лат. Professio - спеціальність + Gramma - запис) – система ознак, що описують ту або іншу професію, а що також включає в себе перелік норм і вимог, запропонованих цієї професією або спеціальністю до робітника. Зокрема, професіограма може містити в собі перелік психологічних характеристик, яким повинні відповідати представники конкретних професійних груп.
Психоло́гія («дух», «душа» «свідомість», «характер» «навчання») –
наука, що вивчає закономірності виникнення, розвитку й функціонування психіки і психічної діяльності людини й груп людей. Поєднує в собі гуманітарний і природничо-науковий підходи.
Психологія сприйняття(складова частина ергономіки) – це наука, що досліджує особливості й закономірності візуального, аудиального й тактильного (відчутного) сприйняття навколишнього предметного світу.
Психологічні фактори– визначають відповідність устаткування, технологічних процесів і середовища можливостям і особливостям сприйняття, пам'яті, мислення, психомоторики закріплених і знову зформульованих навичок людини, що працює (фактори, що визначають ергономічні вимоги).
Психофізіологічні фактори – обумовлюють відповідність устаткування зоровим, слуховим і іншим можливостям людини, умовам візуального комфорту й орієнтування в предметному просторі (фактори, що визначають ергономічні вимоги).
Ризик – кількісна оцінка небезпеки, тобто відношення числа тих чи інших несприятливих наслідків до можливого числу за певний період (зазвичай рік).
Робоче місце – це неподільна в організаційному відношенні (у даних конкретних умовах) ланка виробничого процесу, що обслуговується одним або декількома робітниками, призначене для виконання однієї або декількох виробничих або обслуговуючих операцій, оснащене відповідним обладнанням.
Робоча сила – сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які використовуються нею під час виробництва будь-якої споживчої вартості.
Розподіл праці – спеціалізація окремих працівників під час виконання певної частини спільної роботи.
Сагітальна площина (від лат. sagitta – стріла) – уявна вертикальна площина, яка проходить попереду назад і ділить об'єкт на ліву й праву частини. Використовується в анатомії людини й тварин.
Система – сукупність елементів – людина (оператор), машина й середовище.
Системотехніка – науково-технічна дисципліна, що охоплює питання проектування, створення, випробування й експлуатації складних систем.
Складові частини ергономіки – антропометрія; інженерна психологія; психологія сприйняття.
Соматографія (від грецьк. Soma (somatos) – тіло й графія) – метод схематичного зображення людського тіла в технічній або іншій документації у зв'язку із проблемами вибору співвідношень між пропорціями людської фігури, формою й розмірами робочого місця.
Соціально-психологічні фактори – припускають відповідність конструкції машини й організації робочого місця характеру й ступеню групової взаємодії (фактори, що визначають ергономічні вимоги).
Середовище – зовнішні фактори, що виявляють вплив на роботу оператора й машини.
Статичні антропометричні ознаки – вони визначаються при незмінному положенні людини, (вони включають розміри окремих частин тіла й габаритні, тобто найбільші розміри в різних положеннях і позах людини). Ці розміри використовуються при проектуванні виробів, визначенні мінімального простору, необхідного людині.
Тактильний(лат. tactilis) – дотиковий (відчуття, дотику).
Технологія –сукупність методів і інструментів для досягнення бажаного результату; у широкому сенсі – застосування наукових знань для вирішення практичних завдань. Технологія містить у собі способи роботи, її режим, послідовність дій.
Фактори, що визначають ергономічні вимоги – антропометричні фактори; гігієнічні фактори; фізіологічні фактори; психофізіологічні фактори; психологічні фактори; соціально-психологічні фактори.
Фізіологічні фактори – покликані забезпечити відповідність устаткування фізіологічним властивостям людини, його силовим, швидкісним, біомеханічним і енергетичним можливостям (фактори, що визначають ергономічні вимоги).
Характер праці – якісні характеристики праці, що відображають її особливості незалежно від змісту праці.
Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на того, хто працює в певних умовах, може призвести до професійних захворювань, зниження працездатності і/або негативного впливу на здоров'я потомства.
Шкідливі умови праці – це умови праці, що характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і справляють несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.
Якість праці – характеристика конкретної праці, що відображує ступінь її складності, напруженості (інтенсивності), умови та значення для розвитку економіки.