ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема: «Символіка писанкарства»

Мета: засвоєння знань про поняття «символ», символи в писанкарстві; про рослини, з яких готують природні барвники; про технологію виготовлення крашанки; формування вмінь робити крашанку, готувати барвники для виготовлення писанки.

Матеріали та інструменти: олівець, видутки білих курячих яєць, скляні банки ємністю 0,5 л з капроновими кришками (для кожної фарби), пластикові ложки (для кожної фарби), серветки паперові, м’які бавовняні ганчірки (для кожної фарби), оцет, анілінові барвники, гаряча вода t 90° C.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитись з теоретичними відомостями роботи.
2. Підготувати фарби, необхідні для виготовлення писанки.
3. Замалювати символи, які використовуються в писанкарстві та описати їх значення.
4. Виготовити крашанку.

Теоретичні відомості:

Упродовж багатьох тисячоліть життя людини було тісно пов'язане із силами природи, тоді ж виробилась своєрідна мова спілкування з навколишнім світом за допомогою великої кількості знаків та символів.

На багатьох пам'ятках древності (будівлі, надгробні кам'яні плити, предмети побуту, посуд, одяг та ін.) зустрічаються схематичні малюнки, що не є зображенням реальних предметів чи істот. Ці малюнки, що з'явилися в доісторичні часи, побутують в народному декоративному мистецтві і досі. Повторюючись протягом тисячоліть, переходячи від одного народу до іншого, вони не зникають і не змінюються, утворюючи орнаментальний декор. Це – символи, тобто графічна фіксація релігійних понять та уявлень ще до виникнення писемності.

У процесі розвитку культури людства виникали різні способи письма, тобто графічної фіксації інформації. Це могло бути піктографічне письмо, коли думка висловлювалася за допомогою ряду малюнків, що пояснювали конкретну дію. З часом вони почали відігравати роль знаків, що передавали певні поняття (слова) і, канонізуючись, ставали загальноприйнятими. Так виникло ієрогліфічне письмо.

Поруч із цим виникали зображення, що були умовними знаками для позначення якої-небудь загальної ідеї, а не конкретної події. Вони відігравали роль магічних формул, були графічно зафіксованими моліннями, що звернені до вищих сил. З часом їх значення змінювалося в зв'язку зі зміною культових уявлень. Потім протягом тисячоліть забувався і вторинний зміст символів. Але їх продовжували зображувати, оскільки ці малюнки освячені традицією.

Так, за традицією щорічно створювались і писанки, на яких малювали, найчастіше без змін, найдавніші символи: хрести, кола, крапки, трикутники, спіралі та ін. Найбільш чітко ці символи збереглись на писанках кінця XIX початку XX ст. на Київщині, Поділлі, Полтавщині, Херсонщині, Курщині, де вони виступають окремо, часто без будь-яких доповнень, на відміну від сучасних писанок Гуцульщини, де ті ж самі символи з'єднані в орнамент (мал. 11).

Поширеним знаком на писанках є крапка. Це символічне зображення зерна, що проростає.

Безконечник, кривулька – символізує воду, її плинність (мал. 1). Також вода є втіленням життєдайного жіночого начала, джерелом сил природи. У християнстві вода символізує очищення (обряд хрещення). На писанках окрім кривульок та безконечників її зображували зиґзаґами та хвилястими візерунками. Зигзаг, "хвилька", "вужик" – символи небесної вологи, що падає з неба, тобто дощу. Таке ж значення має зображення гребінця або грабельок (мал. 2).

Мал. 1. Графічні зображення символу «безконечник».

Мал. 2. Графічні зображення символів «зигзаг», «грабельки», «гребінці».

Жіночі фігури на писанках – це зображення Великої Богині, Богині Неба, що дарує життя на землі, а також забирає на небо, посилає небесну вологу – дощ, є охоронницею всього живого на землі(мал. 3). Знаки-символи Великої Богині виникли ще в неоліті. Тоді коло позначало небо, крапка всередині – зерно, що має прорости, а промені – дощові потоки. Концентричні кола – знаки хмар. Пізніше, в палеоліті, цими знаками вже позначали Сонце.

Мал. 3. Графічні зображення символу «Богиня-Берегиня».

Поширеним знаком на писанках є крапка. Це символічне зображення зерна, що проростає.

Квадрати та ромби – знаки землі, її родючості, а розкреслені квадрати та ромби – умовне зображення розораної землі (мал. 4).

Мал. 4. Графічні зображення символу «ромби».

Прямий, так званий грецький хрест, в епоху неоліту символізував Бога Землі, пізніше став символом Сонця (мал. 5).

Мал. 5. Прямий грецький хрест.

Знак косого хреста, так званий "хрест святого Андрія", виник в палеоліті як символ Богині Неба, перетворившись із часом у символ Сонця (мал. 6).

Мал. 6. Косий хрест.

Поєднання прямого та косого хрестів відображає ідею зв'язку Бога Землі і Богині Неба. В давній індії восьмикутна зірка була символом поєднання чоловічого і жіночого начал та творення нового життя.

Зірки "ружі" – символічне позначення Сонця (мал. 7).

Мал. 7. Графічні зображення символу «зірка».

"Сигма" – знак змії, символічне зображення бога підземного світу, що у вигляді блискавки викликає з хмари дощ (мал. 8).

Мал. 8. Графічні зображення символу «сигма».

"Завиток, Змій, спіраль" – знак зародження життя, розвитку, життєвої сили (мал. 9).

Мал. 9. Графічні зображення символів «спіраль», «завиток».

"Свастика" (або сварга) в неоліті була умовним позначенням чотирьох сторін світу, символом Бога Землі. Пізніше цей знак символізував Сонце, його рух протягом року. Свастика – один із найдавніших знаків добра, здоров’я та життя, побажання щастя, відвернення нещасть (мал. 10).

Мал. 10. Графічні зображення символу «свастика».

Мотив "баранячих ріжок" пов'язаний із ідеєю щорічного відродження божества рослинного світу (мал. 11).

Мал. 11. Графічне зображення символу «баранячі ріжки».

"Вазон", "деревце" – зображення священного дерева життя, що корінням сягає підземного царства, а гілками – небесної сфери богів. Симетрія Світового дерева означає припинення хаосу, встановлення зв'язків між частинами світу (мал. 12).

Мал. 12. Графічні зображення символів «вазон», «деревце».

Олень, кінь – міфічна тварина, образ якої пов'язується зі сходом Сонця. За легендою Олень щоранку виводить Сонце з підземного царства на небо (мал. 13).

Мал. 13. Графічні зображення оленя та коня.

Риба – символ здоров'я, знак води, родючості, давній символ життя і смерті (мал. 14).

Мал. 14. Графічні зображення риби.

Птахи – істоти, що можуть найвище злетіти і наблизитися до світу богів. Також птахів вважають передвісниками весни (мал. 15).

Мал. 15. Графічні зображення птаха.

Дубове листя – символ Перуна, Бога чоловічої, сонячної енергії, розвитку, життя, здоров’я (мал. 16).

Мал. 16. Графічне зображення дубового листя.

Мал. 17. Символи в писанкарстві.

Одним із різновидів великодніх яєць є крашанка, що має таке ж значення у великодніх святкуваннях, як і писанка. Крашанка має лише один колір, без взорів (мал. 18). Вона пов'язана зі стародавнім культом поховання, бо саме яйце, поряд із «сонячною символікою» було ще й атрибутом бога підземного, потойбічного світу, тому червоний колір був також кольором, пов'язаним із відходом у «той» світ. (Згадаймо: червона китайка, червона охра, якою посипали тіло померлого). З часом червоний колір став означати вогонь не підземний, а небесний (сонце, блискавка), символізувати силу, чоловічу стать, здоров'я, любов, владу.

Мал. 18. Крашанки.

На свято Великодня найбільше готували червоних крашанок. Червону фарбу робили із цибулиння, звіробою, з оленячого рогу, польської кошенілі. Використовувались куповані фарби рослинного походження з червоного або сандалового дерева (Бразилія). Жовті крашанки означали достигле зерно, достаток, врожай, а також місяць і зорі. Жовту фарбу отримували з кори дикої яблуні, луски цибулі, дроку красильного, молочаю, горицвіту, квітів бузини, ромашки.

Блакитний колір уособлював небо, повітря, воду, здоров'я. Робили синю фарбу з гречаної полови, сушених квітів синьої мальви, пролісків, квітів тополі, сон-трави.

Зелений колір – колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного та тваринного світу. Для отримання зеленої фарби використовують шкаралупи насіння чорного соняшника, підсніжники, проліски, зелень жита, березове листя, осикові сережки та котики.

Коричневий колір позначав землю-матір. Для її отримання готують густий відвар бруньок вільхи, ліщини, кори яблуні і дуба, листя кінського каштану, волоського горіха.

Чорна фарба також часто зустрічається на писанках, проте крашанок чорного кольору не готували. Чорний колір, так само як і червоний, пов'язується з богом потойбічного світу, а також є символом землі, її плодючості. Готують чорну фарбу з листя чорноклена, кори вільхи, чорнильних горішків дуба.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення поняття «символ». Коли і з якою метою люди почали використовувати символи?
2. Які символи використовують у писанковому розписі?
3. Яке значення у великодніх святкуваннях має крашанка?
4. Охарактеризуйте символіку кольорів у писанкарстві.
5. Якими барвниками користуються у писанкарстві?
6. Які рослини використовують для виготовлення фарб?
7. Опишіть технологію виготовлення крашаки.