Писанкарство

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема: «Рослинні символи на писанках»

Мета: засвоєння знань про рослинні символи на писанках; формування вмінь написання писанок із рослинними символами.

Матеріали та інструменти: простий олівець, видутки білих курячих яєць, анілінові фарби, пластикові ложки (для кожної фарби), серветки паперові, м’які бавовняні ганчірки (для кожної фарби), оцет, писачок, віск бджолиний, свічка парафінова, сірники.

Порядок виконання роботи:

Ознайомитись з теоретичними відомостями роботи.
Виготовити писанку із рослинними символами

Теоретичні відомості:

На українських народних писанках поряд з космічними, солярними знаками широко поширеним є зображення рослин, дерев, квітів. Дерева, особливо верба, явір, дуб, береза, символізують Прадерево життя, так само, як і Чумацький шлях. Але на писанках ми бачимо стилізоване, спрощене зображення дерев, найчастіше це гілочки, а то і окремі листочки (мал. 1).

Мал. 1. Зображення листочків та гілочок на писанках.

Прикладом також може бути писанка «Калиновий лист» (мал. 2). Тут на чорному тлі товстими білими лініями зображено листок калини забарвлений жовтою та червоною фарбами. Калина символізує свято Коляди, Різдво світу, її шанують, садять коло хати, а ягоди кладуть взимку між шибками. Калиновий кущ має сонячну символіку, калинові грона використовують під час весільних обрядів, з калиною порівнюють дівочу красу; це також символ дівоцтва, цнотливості.

Мал. 2. Писанка «Калиновий лист».

Часто можна бачити зображення квітів на писанках в Сокальщині (Львівська область) на Полтавщині, Поділлі, Чернігівщині, Буковині (мал. 3).

Мал. 3. Писанки «Квіти» та «Орхідея» з Буковини.

Верба – дерево космічне, «золота Іва» посеред хаосу океану встановлювала лад і порядок (мал. 4). Верба є втіленням сили у своїй слабкості, є протилежністю дубу та сосні; останні не можуть перенести бурю і ламаються під поривами вітру, а гілки верби, нахиляючись, повертаються потім у попереднє положення і залишаються цілими. У християнстві вербові гілки несуть як символ пальмових гілок на Вербну неділю. Обряд хльоскання вербою означає поєднання людини з Космосом, очищення, відновлення сили і здоров'я.

Мал. 4. Писанка із зображенням гілочок верби.

Це дерево, що росте навіть із встромленого в землю свіжозрубаного кілка, відоме як невибагливе і швидкоростуче.У народі знали і лікувальні, зокрема, протизастудні якості вербової кори.

Розглянемо гуцульську писанку із зображенням гілочки верби (мал. 5). Білі "котики" на чорному тлі чергуються з пояском, які заповнені жовтою сіткою. Цікавими є і численні повір'я, що збереглися до нашого часу: вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, – щоб сильні були, добре росли. Вербу святять у православній церкві, а після освячення кладуть за образи, щоб охороняла хату від злих сил. Вербові котики ковтали ще дорогою із церкви, щоб горло не боліло; їх також клали в кашу і споживали з вірою, що через них передається людям сила весняної енергії на цілий рік.

Мал. 5. Гуцульська писанка із зображенням гілочки верби

Дуб – символ сили, захисту, довголіття, чоловічої мужності, вірності (мал. 5). Це дерево пов'язане з богами-громовержцями і громом та вважається емблемою богів неба та плодючості. У християнстві дуб – символ Христа, як сили, що проявляється у біді, як твердості у вірі. Дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість, через те його деревину використовували під час будівництва жител, на клепки до бондарських виробів, осі до возів тощо. Дубова кора вважалась найкращою для вичинки шкір, а також для лікування шлункових захворювань.

Мал. 6. Графічне зображення дубового листя на писанках.

Мотив «Дубового листя» широко поширений на писанках (мал. 6). Так, на Київщині у Звенигородському районі побутувала писанка із зображенням зелених дубових листочків і коричневих жолудів на чорному тлі. Надзвичайної краси писанка зі Східного Поділля, де чергуються червоний та чорний кольори. Писанки з дубовим листям відомі й на Полтавщині, Харківщині, Київщині, Західному Поділлі.

Мал. 7. Писанки із зображенням дубового листя.

Серед рослинних орнаментальних мотивів на писанках маємо зображення винограду (мал. 8) – символ мудрості та безсмертя.

Мал. 8. Писанки із зображенням винограду.

Маку – символ родючості, Великої Матері, яблуні та яблук, що означають плодючість, любов, знання і мудрість (мал. 9).

Мал. 9. Писанки «Цвіт яблуні» з Буковини та «Мак» зі Львівщини

На писанках також часто зображували квіти та листя барвінку (Полтавщина, Вороніжчича, Львівщина) (мал. 10). Барвінок – символ переходу людини з одного стану, етапу життя до іншого – народження, шлюб, смерть, тому темно-зелені міцні листочки і блакитні квітки барвінку використовують у багатьох народних обрядах. Писанка з хмеликом з Полтавщини також яскрава, весела, навколо неї, неначе віночок, в'ється біло-жовта гілочка хмелика, згори і знизу бачимо гарну зелено-жовту квіточку-зірку на червоному тлі.

Змальовували на писанках також стилізовані квасольки, тюльпани, смереку, огірочки, горошок тощо (мал. 10).

Мал. 10. Писанки «Тюльпан», «Огірочки», «Вишеньки» з Буковини.

Мал. 11. Писанки «Барвінок» зі Львівщини.

Писанки із зображеними на них квітами належать до групи писанок з рослинним орнаментом. Квіти є одним із найпоширеніших мотивів на писанках Чернігівщини, Полтавщини, Львівщини, Київщини. Пов'язані з культом богині неба, що була володаркою життя і смерті, квіти стали її символом. Існують повір'я, що в квітах заховано душі людей, і вони виходять з них після народження немовлят, яке дає Велика Мати. А також після смерті людини саме у квітку ховається її душа, відтак забирає її до себе, у своє царство, володар підземного світу. Саме тому, за звичаєм жінки, котрі хотіли мати дітей, але не мали їх, писали писанки з квітами і дарували їх дітям.

Прикладом такої писанки є писанка з Полтавщини, що називається «Квіти», де на білому тлі зображено червоні квітки та зелені листочки. Цікавою є також полтавська писанка «Маків цвіт», де на білому тлі намальована велика червона квітка з жовтими крапками на кінцях пелюсток. Центральна пляма зелена, обрамлена білим віночком. Поясок зелений з червоними та чорними смужками. Обидві писанки виконуються способом відбілювання (відмивання) (мал. 12).

Мал. 12. Писанки «Квіти» та «Маків цвіт» з Полтавщини.

На писанках також стилізовано зображували ружі, айстри, жоржини, півонії, бузок, підсніжники тощо.

Контрольні питання:

Назвіть рослинні символи на українських народних писанках.
Що символізує калиновий лист на писанках.
Поясніть значення символу «верба» у писанкарстві.
Що символізує дуб у християнстві?
Що собою уособлюють квіти на писанках?